Редакційна етика

Редакційна політика журналу «Interdisciplinary Cultural and Humanities Review» ґрунтується на міжнародно визнаних стандартах наукового видавництва. Редакційна колегія дотримується рекомендацій Committee on Publication Ethics (COPE) та Publishing Ethics Resource Kit (Elsevier). На практиці це передбачає забезпечення конфіденційності, запобігання конфліктам інтересів, повагу до інтелектуальної власності та збереження професійності на всіх етапах редакційного процесу.

Основні принципи

• неупереджене ставлення до авторів та їхніх досліджень;
• застосування подвійного сліпого рецензування із залученням кваліфікованих незалежних рецензентів;
• постійна співпраця з авторами з метою забезпечення відповідності поданих матеріалів міжнародним вимогам індексації.

Рішення щодо публікації

Головний редактор або уповноважений ним заступник ухвалює остаточне рішення щодо поданих рукописів. Такі рішення ґрунтуються на академічній цінності роботи, рекомендаціях рецензентів, а також на дотриманні політики журналу щодо плагіату, авторського права та наклепу. Особисті інтереси не можуть впливати на процес оцінювання.

Редактори не мають права використовувати неопубліковані матеріали у власних дослідженнях. Вони також зобов’язані належним чином реагувати на етичні скарги щодо рукописів або вже опублікованих статей і, за потреби, вживати коригувальних заходів.

Конфіденційність

Усі подані матеріали розглядаються як конфіденційні. Інформація про рукописи розкривається лише авторам, рецензентам, консультантам або видавцеві, коли це є доречним.

Конфлікт інтересів

Редактори, рецензенти та консультанти повинні заявляти про будь-який конфлікт інтересів і, за необхідності, самоусуватися від участі в процесі. Використання неопублікованих матеріалів без письмової згоди авторів забороняється. Редакційна колегія розглядає всі повідомлення про етичні порушення і, за необхідності, інформує читачів про результати такого розгляду.

Обмін даними

Журналу «Interdisciplinary Cultural and Humanities Review» підтримує прозорість у наукових дослідженнях, водночас поважаючи права авторів та етичні стандарти. Доступ до вихідних даних можливий лише на підставі офіційного запиту до редакції та за умови чітко вираженої згоди автора або авторів. Якщо такий дозвіл надано, можуть застосовуватися угоди про конфіденційність і гарантії етичного використання даних. Автори не зобов’язані надавати дані, якщо цьому перешкоджають правові, етичні чи особисті обставини.

Післяпублікаційні обговорення

Журналу «Interdisciplinary Cultural and Humanities Review» вітає конструктивний діалог після публікації матеріалів. Статтям присвоюються DOI, і вони можуть обговорюватися на платформі PubPeer. Такі обговорення мають залишатися професійними та зосередженими на змісті публікації. Обґрунтовані зауваження, висловлені на подібних платформах, будуть розглядатися відповідно до етичної політики журналу та правил відкликання публікацій.

Етика досліджень

Дослідження за участю людей потребують попереднього схвалення відповідного етичного комітету (IRB або еквівалентного органу). Автори повинні підтвердити наявність інформованої згоди, добровільність участі, анонімність і недопущення дискримінації. Якщо етичне схвалення не вимагається, необхідно надати документ про звільнення від такого схвалення або посилання на відповідне законодавство.

Авторам рекомендується посилатися на міжнародні рамкові документи, зокрема American Sociological Association Code of Ethics (1997), ICC/ESOMAR International Code або European Commission Guidance on Ethics and Data Protection (2021).

Обов’язки

Редакційна колегія

• поважає права авторів і забезпечує конфіденційність;
• не вносить змін до рукописів без згоди авторів;
• запобігає публікації робіт, які не мають оригінальності, наукової цінності або не відповідають етичним вимогам;
• забезпечує неупереджене подвійне сліпе рецензування.

Рецензенти

• оцінюють рукописи справедливо і в погоджені строки;
• розглядають усі матеріали як конфіденційні;
• надають об’єктивні, аргументовані та конструктивні зауваження;
• повідомляють редакційну колегію про можливі порушення або конфлікти інтересів.

Автори

• гарантують оригінальність, точність і новизну результатів;
• надають коректні посилання та уникають плагіату і самоплагіату;
• підтверджують, що рукопис подано виключно до цього журналу;
• співпрацюють у виправленні помилок після публікації, якщо це необхідно.

Авторство і подання рукопису

Усі зазначені автори повинні схвалити остаточну версію рукопису, погодитися з його поданням і взяти на себе відповідальність за його зміст. Авторство передбачає вагомий внесок у розроблення концепції дослідження, збирання або аналіз даних, написання тексту чи його критичне доопрацювання. Особи, внесок яких не відповідає критеріям авторства, мають бути зазначені в подяках, а не у списку авторів.

Подання рукопису означає, що ця робота раніше не була опублікована, не перебуває на розгляді в іншому виданні та, за потреби, має інституційне схвалення.

Фінансування та реклама

Журналу «Interdisciplinary Cultural and Humanities Review» вимагає прозорого розкриття всіх джерел фінансування, незалежно від того, чи є вони державними, приватними або інституційними. За відсутності фінансової підтримки автори повинні зазначити: “Немає”. Журнал не приймає рекламу в будь-якій формі, що забезпечує його редакційну незалежність.

Використання штучного інтелекту

Генеративні системи штучного інтелекту, зокрема ChatGPT, Gemini, Bing AI, не можуть вважатися авторами. Їх використання дозволяється виключно для поліпшення мови або структури тексту, і будь-яке таке використання має бути задеклароване. Повну відповідальність за весь зміст матеріалу несуть автори.

Якщо використовуються інструменти штучного інтелекту, автори повинні вказати назву інструменту, його версію, запити та дату використання. Якщо штучний інтелект застосовувався для аналізу даних або візуалізації, це має бути задокументовано в розділі Methods. Водночас зображення або графічні анотації, згенеровані штучним інтелектом, не дозволяються, якщо тільки вони не є частиною методології самого дослідження.

Редактори та рецензенти також повинні розкривати факти використання штучного інтелекту під час опрацювання рукописів. Завантаження рукописів до сторонніх систем штучного інтелекту без згоди автора є порушенням конфіденційності. Редакційна колегія може використовувати інструменти виявлення для збереження доброчесності та достовірності опублікованих досліджень.