Звукова ідентичність як феномен. Дослідження культурного значення музики в етнічних та субкультурних спільнотах
Анотація
Актуальність дослідження проблеми формування та відображення музикою ідентичності різних етнічних і субкультурних груп обумовлена значущістю збереження для наступних поколінь унікальної спадщини світу. Мета дослідження полягала у висвітленні засобів віддзеркалення музикою самобутнього коду общин, та механізмів його модернізації. Для її досягнення було зроблено аналіз засобів віддзеркалення й оновлення етнічної та субкультурної ідентичності; їх порівняння та синтез у контексті художньої практики 21 століття. Результати вивчення теми свідчать, що музика різних етносів та субкультур концентрує їх самобутність та відкрита для модернізації завдяки присутності таких факторів, як: інструментарій, тембр, фактура, стиль інтерпретації, жанр, композиційна форма творів; взаємозв’язок з глобальним соціумом; інтеграція в сферу інформаційно-комунікаційних технологій; діалог між різними етносами та субкультурами; синтез власних неповторних рис та характерних особливостей інших спільнот. Оновлення музики однієї з етнічних груп Китаю (Юньнань) відбулося через синтез її традиційної та європейської тонально-функціональної, жанровоструктурної, тембрової систем. Аспекти модернізації музичних традицій азербайджанського етносу (мугам) це трансформація фактури через лінеарне багатоголосся та складну акордику, темброве оновлення завдяки використанню інструментів симфонічного оркестру. Збагачення фольклору місцевої культури козацтва України реалізувалася через темброву сферу, де окрім чоловічих голосів звучать музичні інструменти різного типу й фактурну, через багатоголосний хор та оркестр, структурно-композиційну, в контексті якої пісня перетворюється на вокально-симфонічну мініатюру. Музика церковних общин Європи, зокрема, Великої Британії, та Сполучених Штатів Америки, на прикладі всесвітньо відомої пісні «Amazing Grace», пройшла шлях свого оновлення через взаємодію зі стилем джазу та його різновидами пізнішого часу, досягненнями академічної, естрадної музики, головні елементи якої це певний стиль вокалу, його супровід низкою акустичних, електронних інструментів та акордів ускладненої системи 20-21 століть
How to Cite
Використані джерела
[1] Arblaster, A. (2002). Self-identity and national identity in classical music. Journal of Political and Military Sociology, 30(2), 259-272.
[2] Asaqli, E., & Masalha, M. (2020). Folk songs and how ʾamal dunqul uses them in his poetry. Advances in Literary Study, 08(02), 78-105. doi: 10.4236/als.2020.82008.
[3] Cortez, A. (2022). Museums as sites for displaying sound materials: A five-use framework. Sound Studies, 8(1), 4372. doi: 10.1080/20551940.2021.1975442.
[4] Dutta, P., & Kikhi, K. (2016). Folk practices of the Khasi tribe: A description of Jingrwai Iawbei in Kongthong village. Indian Sociological Bulletin, 65(2), 237-252. doi: 10.1177/0038022920160205.
[5] Egorova, I. (2024). Musical art as a means of forming national consciousness in pupils at music lessons in modern ukrainian school (methodological aspect). Retrieved from https://www.pulib.sk/web/kniznica/elpub/dokument/ Bernatova9/subor/Yehorova.pdf.
[6] Gunawan, A. (2021). Gambus Paser performance as a cultural literacy enhancement of Paser culture for Indonesican capital relocation to East Borneo. International Journal of Social Science, 1(4), 341-346. doi: 10.53625/ ijss.v1i4.712.
[7] Huang, Y. (2024). Cultural harmonies: Exploring compositional techniques and cultural fusion in Guizhou ethnic minority music. Pacific International Journal, 7(1), 216-221. doi: 10.55014/pij.v7i1.558.
[8] Izu, B., & Villiers, A. (2021). A review of the sociocultural roles of traditional musical arts in Xhosa society. Africa Development and Resources Research Institute (ADRRI) Journal, 18(2(6)), 148-165.
[9] James, S. (2023). Traditional music in Africa: The Nkerefi experience in Nkanu local government area of Enugu state. In The prodigious musicologist: Celebrating professor Agatha Ijeoma Onwuekwe (Ugonabo) (pp. 588-595). Nigeria: Nigerian Journal of Business Education.
[10] Jati, R. (2023). Cultural identity and community media: Empowering the cultural community. doi: 10.13140/ RG.2.2.24621.46560.
[11] Kölbl, M. (2021). Ethnomusicology, fieldwork, and the refugee experience. Music & Minorities, 1(1). doi: 10.52411/ mm.2021.5.
[12] Kyratsou, C., Sotiraki, K., Prezotto, J., & Brkljačic, M. (2021). ‘Naming the Baby’: Music and boundary identities in Zoupanochoria. Anthropology of East Europe Review, 37(1). doi: 10.14434/aeer.v37i1.32057.
[13] Lebaka, M. (2018). Integration of vocal music, dance and instrumental playing in St. Matthews Apostolic church: Maphopha congregation. European Journal of Interdisciplinary Studies, 4(2), 34-44. doi: 10.26417/ejis. v4i2.p34-44.
[14] Lebaka, M. (2019). The societal value of art and music in the bapedi culture and the implications for music in healing as a cultural phenomenon. European Journal of Multidisciplinary Studies, 4(3), 64-76. doi: 10.26417/863soe24c.
[15] Matsilele, T., & Msimanga, M. (2022). Popular music and the concept of the dissident in post-independence Zimbabwe. In Indigenous African popular music (pp.59-75). Cham: Palgrave Macmillan. doi: 10.1007/978-3-03098705-3_4.
[16] Maulana, I., Windarsih, A., Rastati, R., & Widyawati, N. (2023). The transformation of the ethnic pop music industry and the negotiation of cultural identity. In Handbook of research on deconstructing culture and communication in the global south (pp.158-173). Hershey, PA: IGI Global. doi: 10.4018/978-1-6684-8093-9.ch011.
[17] Nnamani, S. (2019). African music and human experience in the 21st century with particular reference to Nigeria. International Journal of Social Science and Economics Invention, 5(02), 13-17. doi: 10.23958/ijssei/vol05-i02/98.
[18] Nwankpa, O., & Okunade, A. (2021). Rethinking music, its potency and change. African Musicology Online, 8(1), 4563. doi: 10.58721/amo.v8i1.18.
[19] Omulupi, E., & Masasabi, N. (2021). Effects of appropriating Luhyia musical styles to the authenticity of Anglican hymns Butere Diocese, Western Kenya. African Musicology Online, 10(2), 1-26. doi: 10.58721/amo.v10i2.2.
[20] Panapitiya, S., & Nethsinghe, R. (2023). Distinctive features of traditional singing in Sri Lanka. Journal of Research in Music, 1(2), 1-17. doi: 10.4038/jrm.v1i2.7.
[21] Ramadani, I. (2017). Music, culture and identity. Academic Journal of Business, Administration, Law and Social Sciences, 3(1), 248-253.
[22] Sapozhnik, O. (2024). The origin and development of rock music in Ukraine: The search for cultural identity. Fine Art and Culture Studies, 1, 80-88. doi: 10.32782/facs-2024-1-11.
[23] Sidir, M. (2023). Interpretation of national identity in the world scientific thought and its extrapolation to Ukrainian musicology. Fine Art and Culture Studies, 3, 100-107. doi: 10.32782/facs-2023-3-14.
[24] Wiebe, D. (2021). Music and religion: Trends in recent english-language literature (2015-2021). Religions, 12(10), article number 833. doi: 10.3390/rel12100833.
[25] Yang, M. (2024). From grasslands to global beats: A study of mongolian ethnic music integration in Chinese pop. Pacific International Journal, 7(2), 109-113. doi: 10.55014/pij.v7i2.583.
[26] Yende, S. (2021). Importance of understanding and making sense of Zulu traditional hymns as a symbol of expressing worship: Cognitive hermeneutics and hermeneutics of hymnody theories. HTS Teologiese Studies / Theological Studies, 77(4), article number a7038. doi: 10.4102/hts.v77i4.7038.
[27] Yende, S. (2023). A qualitative content analysis of enoch sontonga and the South African national anthem: A legacy of unity and resilience. Journal of Nation-building & Policy Studies, 7(3), 71-92. doi: 10.31920/2516-3132/2023/ v7n3a4.
[28] Zhao, Y. (2023). Metal like a hermit: Situating the ‘subcultural’ of Chinese metal music in the Chinese context. Metal Music Studies, 9(3), 351-357. doi: 10.1386/mms_00115_1.