Дружини Генріха VIII: історіографія в концепціях сучасного кіно
Анотація
Актуальність цієї статті зумовлена тим, що навколо історичної особистості Генріха VIII сформувалися різноманітні міфи та легенди, які не відповідають дійсності, але повторюються в контексті сучасного кінематографу. Стаття має на меті дослідити особистості дружин Генріха XVIII та порівняти правдиві та неправдиві факти у різних фільмах. Були використані художньо-стилістичний метод та метод порівняльного аналізу. Виявлено, що окрім стрімкої зміни парадигми особистого життя, другий монарх з династії Тюдорів відомий також кількома значними реформами, які були продемонстровані лише в кількох фільмах та серіалах, і то мимохідь, залишивши погане враження про англійську корону. За Тюдорів Англія перетворилася на «володарку морів» і заснувала незалежну від Папи Римського англіканську церкву, почавши з правління смути і закінчивши стабільністю. В роботі поєднано втілені образи з портретами сучасників дружин Генріха VIII, а саме з портретами Ганса Гольбейна Молодшого. Проаналізовано загальні відомості про обрання англійського монарха, їхнє походження, а також обставини при дворі після одруження, а саме смерть спадкоємців престолу, яка, як доведено останніми дослідженнями, була пов›язана зі станом здоров›я монарха, а не його дружин. Розглянуто зовнішні риси, моделі поведінки та вплив на внутрішню політику середньовічної Англії. Проаналізовано такі фільми, як: «Інша дівчина Болейн» (2008, режисер Джастін Чедвік), телесеріал «Тюдори» (2007-2010, режисер Майкл Херст), «Генріх VIII та його шість дружин» (2016, режисер Кріс Холт), і встановлено, що кінематограф неточно передає антураж епохи, характер і зовнішність дівчат. Проведене дослідження може бути корисним для дослідників, любителів історії, вузьким фахівцям з династії Тюдорів і студентам історичних факультетів та аматорам. Дружини Генріха продовжують залишатися недослідженими істориками
How to Cite
Використані джерела
[1] Ackroyd, P. (2012). The Tudors. History of England. From Henry VIII to Elizabeth I. New York: Thomas Dunne Books.
[2] Bernard, H.W. (2011). Anne Boleyn: Fatal attractions. New Haven: Yale University Press.
[3] Byrne, C. (2021). The dates of birth of Henry VIII’s English wives. Royal Studies Journal, 8(2), 124-145. doi: 10.21039/ rsj.252.
[4] Clark, N. (2019). Queen Katherine Howard: Space, and promiscuity pre- and post- marriage, 1536-1541. Royal Studies Journal, 6(2), 89-103. doi: 10.21039/rsj.202.
[5] Elton, G.R. (1977). Reform and reformation – England, 1509-1558. Cambridge: Harvard University Press.
[6] Fairbanks, C., & Lane, S. (2022). Anne Boleyn: Traditionalist and reformer. In A. Norrie, C. Harris, J.L. Laynesmith, D.R. Messer & E. Woodacre (Eds.), Tudor and Stuart Consorts. Queenship and power. London: Palgrave Macmillan. doi: 10.1007/978-3-030-95197-9_5.
[7] James, S.E. (2021). The Horenbout family workshop at the Tudor court, 1522–1541: Collaboration, patronage and production. Cogent Arts and Humanities, 8(1), article number 1915933. doi:10.1080/23311983.2021.1915933.
[8] Loades, D. (2009). Henry VIII: Judgment, church and conflict (Illustrated edition). London: Bloomsbury Academic.
[9] Merck, M. (Ed.). (2016). The British Monarchy on screen. Manchester: Manchester University Press.
[10] Nolan, H. (2019). Anne Boleyn: 500 years of lies. Chicago: Independent Publishers.
[11] Norrie, A. (2022). Jane Seymour: Saintly queen. In A. Norrie, C. Harris, J.L. Laynesmith, D.R. Messer & E. Woodacre (Eds.), Tudor and Stuart Consorts. Queenship and power. London: Palgrave Macmillan. doi: 10.1007/978-3-03095197-9_6.
[12] Owen, G., & Probert, R. (2019). Marriage, dispensation and divorce during the years of Henry VIII’s ‘great matter’: A local case study. Law and Humanities, 13(1), 76-94. doi: 10.1080/17521483.2019.1605960.
[13] Pet’ko, L. (2022). The romance and the tragedy in the Hever castle rose: Anne Boleyn and Henry VIII. Intellectual Archive, 11(3), 82-111. doi: 10.32370/IA_2022_09_10.
[14] Rex, R. (2023). A short history of the Tudors. London: Bloomsbury Academic. doi: 10.5040/9781350414389.
[15] Russo, S. (2020). Anne Boleyn in the sixteenth century. In The afterlife of Anne Boleyn. Queenship and power. London: Palgrave Macmillan. doi: 10.1007/978-3-030-58613-3_2.
[16] Sandbrook, D. (2021). Adventures in time: The six wives of Henry VIII. London: Penguin Books.
[17] Snow, P., & Macmillan, A. (2022). Kings and queens of England: Lives and reigns from the house of Wessex to the house of Windsor. London: Welbeck Publishing.
[18] Starkey, D. (2004). Six wives: The Queens of Henry VIII. New York: Harper Perennial.
[19] Strickland, A. (1853). Memoirs of the queens of Henry VIII: And of his mother, Elizabeth of York. Philadelphia: Blanchard and Lea.
[20] Weaver D.F. (2021). Inter-individual variability in disease expression: The Tudor-Churchill spectrum. Neurological Sciences, 42, 5407-5411. doi: 10.1007/s10072-021-05129-x.
[21] Wooding, L. (2023). Tudor England: A history. London: Yale University Press.